Небезпеки осінньо - зимового періоду

Модна небезпека

Борщівник - реальна загроза!!!

Діти та пожежі

Якщо ви отруїлися грибами

Безпека під час відпочинку біля водойми

Ваші дії на випадок пожежі

І знову про грип

Якщо ви провалилися в ополонку

Зверніть увагу!

Якщо навколо ожеледиця

Будьте уважними!

Як уникнути обмороження?!

Правила безпечної експлуатації пічного опалення

Безпечне використання обігрівальних приладів

Подбайте про пожежну безпеку!

Занурюйтеся безпечно!!!

Обережно! Низькі температури!

Будьте обережними на льоду взимку!

Як захиститись від кишкових інфекцій влітку?!!

Як захиститися від кліщів?!!

Що робити при тепловому ударі

Якщо ви заблукали у лісі

Що треба знати про засмагу?

Як рятуватися від комарів

Як правильно рятувати потопельника

Що робити під час грози?!!

Будьте уважними на дорозі!

Відпочивайте відповідально! Бережіть ліс від вогню!

Безпека під час збирання грибів

Як вберегтися від кліщів?!!

Безпека під час використання плавзасобів

правила користування плавзасобами

правила поведінки під час перебування на плавзасобах:

·         сідати в човен потрібно обережно, ступаючи по центру настилу;

·         кататися на човні або іншому малому плавзасобі дозволяється тільки в спеціально відведених для цього місцях;

·         перед тим, як відправитись на водну прогулянку, необхідно отримати на це дозвіл та зареєструватись у чергового по човновій станції;

·         рухатись човном необхідно завжди правим боком річки, намагаючись триматися не далі 20 метрів від берега;

·         якщо потрібно випередити інший човен, то обходити його треба з лівого боку;

·         гребний човен повинен звільняти дорогу всім човнам, що проходять справа від нього, а також паровим, моторним і вітрильним суднам;

·          гребти веслами треба рівномірно, кермач повинен бути особливо уважним, щоб не вдаритися об борт іншого човна.

під час катання на малих плавзасобах забороняється:

·         пересідати з місця на місце, сідати на борт під час руху човна;

·         розгойдувати човен, пірнати з нього;

·         категорично забороняється переходити з одного човна в   інший;

·         навантажувати малі судна понад установ­лені норми;

·         перетинати курс суден, що йдуть;

·         підходити близько до суден, що руха­ються;

·         кататися поблизу пристаней і причалів;

·         віддалятися на човні від берега більш ніж на 100 метрів;

·         катати дітей на саморобних човнах, катерах, плотах, автомобільних камерах;

·         кататися при несприятливих метеоро­логічних умовах;

·         виходити на фарватер судноплавства.

дії у випадку нещастя, що сталося під час катання на човні:

Якщо човен перевернувся, головне - не розгубитися:

● такий човен добре тримається на воді - потрібно до прибуття рятувальників триматися за нього, штовхати його до берега;

● потрапивши під пліт або вітрило човна, що перекинувся, не можна заплющувати очі. Варто плисти в тому напрямку, відкіля надходить світло;

● той, хто добре вміє плавати, спочатку повинен допомогти тому, хто не вміє плавати, підтримувати його на плаву. Рятувати треба одного потопаючого, потім іншого; врятувати вплав одночасно кількох людей неможливо;

● під час катання дітей необхідна присутність дорослого в кожному човні. Він повинен вміти керувати судном, добре плавати, знати прийоми надання допомоги.

 

Методист обласного методичного кабінету безпеки життєдіяльності населення Центру Альона Мельник

Безпека під час Великодніх свят

Увага! Вибухонебезпечні предмети!

Безпека дітей під час канікул

Безпека дітей під час канікул

Увага! Зимові небезпеки!

Екстремальне перебування людини в умовах природного середовища

З кожним роком все більше людей відвідує лісисту місцевість, наприклад, Карпатські гори з метою збору грибів, прогулянок чи туристичних походів. І досить часто ми можемо отримати інформацію з газет чи телебачення про те, що хтось заблукав у лісі чи в горах, що проводяться пошукові роботи. Найчастіше шукають грибників та туристів, дітей, які пішли гратися до лісу. Заблукати може як міський житель, який рідко перебуває «на природі», так і досвідчений турист.

Тому, відправляючись до лісу чи в гори в теплий період року, необхідно підготуватися до перебування в умовах природного середовища, дотримуючись певних правил:

1.            Обрати відповідний одяг. Натільна білизна та шкарпетки повинні бути чистими але не новими, кілька разів праними. Тоді вони не провокуватимуть виникнення потертостей шкіри. Штани найкраще брати вільного крою, міцні, які швидко сохнуть, «не парять» та помірно захищають від вітру. З цих причин не бажано використовувати джинси або спортивні штани. Найкраще підійдуть спеціальні трекінгові або легкі камуфльовані штани (наприклад, штани DPM британської армії). Також знадобиться термофутболка, яка краще за бавовняну відводить вологу з поверхні шкіри і цим запобігає перегріву чи переохолодженню тіла при фізичних навантаженнях. Для другого шару одягу, який захищає від переохолодження, найкраще підійде флісова кофта. Вона краще за звичайний светр зігріває, не утримує вологу тіла та швидко сохне при намоканні. Якщо є ймовірність дощу чи вітру, потрібно взяти вітрову або штормову куртку. Одним з найважливіших елементів є взуття: воно повинно бути міцним, зручним, попередньо розношеним, швидко сохнути. В залежності від погодних умов це можуть бути кросівки, трекінгові чи армійські черевики з високими берцями. В якості головного убору підійде кепка чи панама. Не завадить і простий та дешевий поліетиленовий дощовик.

2.            Зібрати необхідне спорядження. При наявності відповідних навиків, невелика кількість простого спорядження дозволить здійснити заходи щодо елементарного життєзабезпечення людини. Звичайно, мова не йде про комфорт, але це дозволить вижити певний час в умовах дикої природи. Рекомендований набір спорядження наступний:

-        мобільний телефон із зарядженою батареєю та коштами на рахунку: дасть змогу звязатися з родичами чи рятувальниками, повідомити про координати свого місця перебування;

-        сірники або надійна запальничка, трохи туалетного паперу: знадобиться для розведення багаття, яке, в свою чергу, дасть світло та тепло для зігрівання тіла, просушування одягу, значно підніме психологічний настрій, дасть змогу подати димовий сигнал;

-        ніж: допоможе підготувати деревину для багаття, облаштувати укриття, виготовити інструмент із дерева;

-        шнур довжиною 6-7м, діаметром 2-3мм: може знадобитися при спорудженні укриття та в інших цілях;

-        компас: для визначення сторін світу, напрямку руху;

-        термопокривало (рятувальне покривало): компактна, легка, але дуже корисна річ. За його допомогою можна захиститися від дощу, вітру чи сонця, зігрітися, подати світловий сигнал;

-        надійний ліхтар: дасть можливість виконувати дії чи пересуватися в нічний час, психологічно підтримує людину;

-        пластикова пляшка обємом 1-1,5л з водою чи компотом: знадобиться для перенесення води;

-        сталева кружка обємом 0,5л: в ній можна прокипятити воду для знезараження, зварити чай або приготувати просту їжу.

Все перераховане компактно пакується і займає мало місця.

Якщо є карта району виходу, необхідно взяти її з собою або хоча б запам’ятати параметри лісового масиву, місце розташування населених пунктів. Не завадить «на резерв» передбачити енергетичний батончик типу «Снікерс», «Натс», плитку шоколаду, халву. Звичайно, вони не відносяться до «здорового харчування», але за рахунок свого складу та калорійності нададуть енергії організму для виконання фізичних дій.

Якщо ви заблукали у лісі чи в горах

В першу чергу необхідно зупинитись, присісти та заспокоїтись. Оцінити обстановку, спокійно та зважено скласти план подальших дій.

Якщо Ви перебуваєте в невеликому лісовому масиві, необхідно згадати, де орієнтовно може знаходитися населений пункт або великі автошляхи та рухатись в обраному напрямку, орієнтуючись за компасом чи сонцем. Якщо у вас немає компаса, а сонця не видно, то потрібно обирати орієнтири попереду себе та рухатись від одного орієнтира до другого. Це допоможе запобігти блуканню по колу. Якщо ви не знаєте, у якому напрямку знаходяться населені пункти, але знаєте, що лісовий масив має більшу протяжність із заходу на схід, ніж з півночі на південь, то рухатись необхідно на північ чи на південь. Якщо ви почули звук автотранспорту чи потяга, то можете  пересуватися йому назустріч. У Хмельницькій області, в більшості випадків, можна вийти з лісового масиву за 1-3 години.

Якщо ви заблукали у великому лісовому масиві чи в горах, то за один день не завжди можна вийти в населену зону. У горах, наприклад, доцільно знайти струмок та рухатись вздовж нього вниз до більшого потічка або річки і так далі. Усі гірські населені пункти розташовані на річках, тож з часом ви вийдете до них.

Якщо уже сутеніє, а ознак виходу в заселену зону не видно, потрібно шукати місце для ночівлі. Рухатись у нічний час небезпечно через можливість травмування та важкості в орієнтуванні. Для облаштування ночівлі знадобиться час, тому краще усі роботи виконати засвітла.

Основні вимоги до місця ночівлі такі:

1. Близько розташована питна вода. Але надто близько ставати також не варто, бо біля води вологіше та холодніше. Найкраще, якщо стоянка знаходиться на підвищенні, на відстані близько 50м від річки чи озера.

2. Наявність дров для багаття.Найкраще для багаття підходить деревина хвойних порід, тож непогано обрати місце для ночівлі в сосняку, серед смерек чи ялин.

3. Захист від вітру. Без вітру тепліше, затишніше, багаття не роздуває. У лісі вітру або немає взагалі, або він несильний. В каньйонах річок вітру вдень може і не бути, але часто він починає дути ввечері чи вночі. В гірській місцевості напрям вітру може змінюватись досить швидко, особливо з настанням ночі.

4. Земля вкрита хвоєю, невисокою густою травою, у гіршому випадку  сухим листям. Найкраще підходить для стоянки місце, вкрите хвоєю. У випадку дощу вода проходить крізь хвою і територія залишається відносно сухою.

5. Захист від води. Стоянка не повинна розташовуватись узаглибинах, тому що під час дощу там буде збиратися вода і утворяться калюжі.

6. Безпечність.Обравши місце стоянки в лісі потрібно глянути навкруги, чи немає сухих дерев та гілок, які можуть впасти від вітру та нанести травми. Не можна ночувати під обривами, де можуть бути каменепади чи зсуви. У каньйонах гірських річок також небезпечно - якщо пройдуть сильні дощі, то рівень води значно підійметься за короткий час і затопить місце стоянки.

Слід звернути увагу і на наявність поблизу мурашників, гнізд шершнів та бджіл. Також не потрібно влаштовуватись на відпочинок на тваринних стежках.

Для захисту від холоду, вітру та дощу необхідно влаштувати елементарне укриття. Воно виготовляється у вигляді односкатного чи двоскатного навісу між двома деревами, які відіграють роль опори. Найшвидше облаштувати одно- або двоскатний навіс на основі дерева, що впало під кутом. Дуже добре, якщо для його накриття є водонепроникний матеріал. Якщо такого матеріалу немає, можна виготовити каркас із гілок та накрити його гілками, листям чи мохом. Підстилка робиться з гілок ялини та сухої трави загальною товщиною 20-25см. Якщо земля мокра, то можна з жердин викласти поміст над нею. Під таким навісом з багаттям можна досить комфортно провести ніч.

Для зігрівання вночі та освітлення знадобиться багато деревини для багаття, збір якої може зайняти чимало часу. Заготівля дров – важливий процес. Від якості деревини та матеріалу для розпалу буде залежати, чи зможете ви розвести багаття, і яке воно буде.

Основні критерії вибору деревини для розпалу наступні:

1. Не потрібно збирати усі підряд дрова на землі. Вони досить часто є сирими, погано горять, дають мало тепла, багато диму та іскор. Деревина повинна бути легкою, що свідчить про її низьку вологість, але не трухлявою.

2. Найкраще підійдуть нижні сухі гілки або засохлі прямостоячі дерева.Перевагу потрібно надавати гілкам та деревам без кори, тому що кора утримує вологу в деревині.

3. Длярозпалу добре підходять: папір, смола хвойних дерев, береста, суха деревна стружка, найтонші сухі гілочки смерек (павутинка), суха трава.

Зламати товсту гілку можна, вставивши її одним кінцем між двома близько розташованими деревами та використавши «принцип важеля» або ударити нею об дерево. Занадто міцні гілки можна просто перепалити  на дві частини в багатті.

Мало хто з людей вміє правильно розвести багаття без допомоги великої кількості паперу чи спеціального розпалу, а вони є не завжди. Алгоритм дій тут наступний:

1. Підготувати відразу необхідну кількість матеріалу. Якщо деревина зверху мокра, то потрібно добути суху із середини гілок, розколюючи їх або зчищаючи вологий шар.

2. Підготувати місце для багаття. Якщо на землі суха хвоя чи листя, то від них очищається місце діаметром близько 1,5-2м та обкопується по периметру на глибину 10 см або обкладається камінням. Якщо земля мокра, то спочатку викладається невелика площадка із сухих гілок.

Особливої обережності необхідно дотримуватись при розведенні багаття у сухому сосновому лісі. Взагалі заборонено розводити багаття на торфовищах.

3. Укладаннябагаття. На підготовленому місці, у«рихлому» вигляді, «шалашем» викладаються тонкі гілочки, а під них кладеться розпал (папір, береста, суха деревна стружка, смола). Підпалюється розпал, з якого полум’я переходить на тонкі гілочки. При досягненні стійкого горіння підкладаються товстіші гілки. Для швидкого створення жару, деревина використовується спочатку якомога сухіша та викладається у вигляді шатра. Відразу завалювати багаття великою кількістю горючого матеріалу не треба, бо можна його погасити - крім горючого матеріалу для горіння, потрібен кисень.

Є багато типів багать: шатро, зірка, колодязь, нодья, тайговий та інші. «Шатро»швидко перепалює дрова, дає високу температуру та використовується для початкового розведення багаття, швидкого кип’ятіння води, сушки одягу. Для варки їжі підходить «решітка» (колодязь) – горить рівним полум’ям. Нодья призначена для обігріву під час ночівлі.

4. Підтримка горіння. Поки полум’я слабеньке, його потрібно оберігати від сильного вітру, обережно роздувати, поступово підкладаючи все більше деревини. Основну роль у багатті відіграє жар. Потужне багаття може витримати досить сильний дощ. Якщо нагорнути на тліючі головешки попелу, то ще кілька годин вони будуть тліти, даючи можливість швидко розвести багаття.

Іншим, дуже важливим елементом життєзабезпечення людини, являється вода. Якщо без їжі людина може прожити досить довго, то без води – 2-3дні.

Вода з підземних джерел є безпечною, її можна вживати без додаткової обробки. У гірських річках Карпат, за умови відсутності вище за течієюнаселеного пункту чи інших об’єктів, вода, як правило, чиста. Але з водоймищ та річок на рівнинній місцевості воду одразу пити не можна. Існують спеціальні фільтри та таблетки для очистки води в польових умовах.

Можна очистити воду за допомогою  підручних засобів:

1. Очищення від механічних домішок, твердих часток. З цією метою виготовляється простий фільтр з пластикової пляшки та шматка тканини. Дно ємкості зрізається, в кришці робляться невеличкі отвори. Шматок тканини, складений у 4-8 шарів, відіграє роль фільтра. Для цього жможна використати також вату, бинт, суху траву, мох. Тканина вставляється упляшку, трохи втрамбовується та заливається водою, яка повинна витікати зі швидкістю 1-2 краплі за секунду. Якщо вода тече занадто швидко,потрібно додати шари тканини. Даний фільтр, для зручності, можна підвісити на гілку.

2. Біологічне знезараження. Профільтровану воду потрібно прокип’ятити протягом 10-15хв та відстояти ще 15хв.

Даний спосіб дозволяє очистити воду від твердих часток та мікроорганізмів, але не видаляє усі розчинені в ній хімічно-небезпечні речовини. Якщо фільтр виготовити немає з чого, то, украйньому випадкуможна провести тільки біологічне знезараження шляхом кипятіння.

Є й інші важливі елементи виживання в умовах дикої природи, такі як психологічна та фізична підготовка та навики надання домедичної допомоги.

Отож, перш ніж наважитися на відпочинок у «дикій» природі, проаналізуйте власну готовність до цього, озбройтеся знаннями та підготуйте необхідне спорядження.

Викладач навчального пункту НМЦ ЦЗ та БЖД Хмельницької області майор служби цивільного захисту Іван Кучерявий

Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст

Для мешканців міста шум – справа звичайна. Досить часто людина навіть не замислюється над його протиприродністю. В будь-якому регіоні міста шумить автотранспорт, гуркоче трамвай, з певним шумом працює підприємство, поблизу літають з аеродрому літаки. В квартирах шумлять холодильники і пральні машини, в під’їздах – ліфти. Цей перелік можна продовжити.

Для позначення комплексного впливу шуму на людину медики ввели термін – «шумова хвороба». Симптомами цієї хвороби є головний біль, нудота, дратівливість, які досить часто супроводжуються тимчасовим зниженням слуху. До шумової хвороби схильні більшість мешканців великих міст, які постійно отримують шумові навантаження. Наприклад, нормативні рівні звуку в децибелах для мешканців житлових кварталів повинні становити 55 вдень і 45 вночі. Однак різні джерела техногенного шуму вносять вагомий внесок у звукове середовище міста. У сучасних міських районах зі значним рухом транспорту рівень шуму близький до небезпечної межі у 80 децибел.

Поради щодо зменшення шуму у квартирі

-                   відрегулюйте в найбільш сприятливому для вас режимі гучність дзвоника вхідних дверей та телефону;

-                   для звукоізоляції стін використовуйте гіпсокартонні плити або спеціальні прокладки з натуральної пробки під лінолеум, килимове покриття або паркет;

-                   щоб двері не скрипіли, змажте їх машинним маслом, щоб не грюкали, прибийте до косяка смужку тонкої гуми;

-                   замініть двері в  ванну кімнату на пластикові або дерев’яні, які герметично закриваються;

-                   коли на кухні відкритий кран або працює витяжка, не вмикайте там телевізор.

До негативних фізичних чинників міста належить також вібрація. Джерелами вібрації в містах є рейковий транспорт, автомобільний транспорт, будівельна техніка, промислові установи тощо.

Несприятливо впливають на організм людини і електромагнітні випромінювання промислової частоти (50 герц) та частот радіохвильового діапазону. В помешканнях електромагнітні поля створюють: радіоапаратура, телевізори, холодильники тощо, що становить певну небезпеку.

Безперечно, обійтися без електропобутових приладів неможливо, та й не потрібно. Головне – дотримуватись певних правил:

·                    у спальні не варто встановлювати комп’ютер, «базу» для радіотелефона, а також вмикати на ніч пристроїв для підзарядки батарейок та акумуляторів;

·                    телевізор, музичний центр, відеомагнітофон на ніч треба вимикати з електромережі;

·                    електронний будильник не повинен стояти в головах;

·                    потужність мікрохвильових печей може змінюватись, тому час від часу треба звертатись до майстра, щоб контролювати рівень випромінювання.

Викладач обласних та м. Хмельницький курсів удосконалення керівних кадрів НМЦ ЦЗ та БЖД Хмельницької області А.В. Андріяш


Застерігаємо рибалок від виходу на лід після перших заморозків!

Особливу небезпеку лід представляє у дні, коли через постійну мінливу температуру на водоймах утворився нестійкий крижаний покрив.

 Незважаючи на постійні застереження рятувальників, з настанням заморозків люди, нехтуючи власною безпекою, виходять на водойми задля підлідної риболовлі. У багатьох випадках це закінчується трагічно. За інформацією ДСНС України за перші три місяці 2014 року на водоймах  країни загинуло  200 людей, 10 з яких – діти.   А через нехтування правилами поведінки на відкритих водоймах в період нестійких заморозків у листопаді було знайдено ще одного з рибалок без ознак життя.

Зважаючи на актуальність загрози, педагогічні працівники Навчально – методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Хмельницької області вкотре звертаються до усіх любителів зимових розваг на льоду із застереженнями. Пам’ятайте, що зимова рибалка найбільш небезпечна в період нестійких приморозків!

 Перед виходом на лід пригадайте основні правила безпечного перебування на кризі:

·  переконайтеся у міцності льоду: для однієї людини товщина льодового покриву має сягати 7 см, для групи людей – більше 12 см.

·  подивіться заздалегідь, чи немає підозрілих місць: лід може бути неміцним біля стоку води, поблизу кущів, очерету, під кучугурами;

·  оминайте ділянки, покриті товстим прошарком снігу;

·  тонкий лід і там, де б'ють ключі, де швидка течія або струмок впадає в річку;

· особливо обережно спускайтеся з берега: лід може нещільно з'єднуватися із  сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря;

·  візьміть із собою пешню, щоб перевіряти міцність льоду. Якщо після першого удару з'являється вода, лід пробивається,- негайно повертайтеся на те місце, звідки прийшли;

·  перші кроки треба робити, не відриваючи підошви від льоду; ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги;

· не пробивайте поруч багато лунок;

· не збирайтеся великими групами на одному місці;

· завжди майте під рукою міцну мотузку завдовжки 12—15 м; тримайте поруч із лункою дошку або велику гілку.

Сподіваємось, що дотримання цих простих порад допоможе вам зберегти своє життя та здоров’я!

          Блискавкозахист  – необхідність чи розкіш?!

Професійний блискавкозахист є невід’ємною частиною комплексу охорони праці на будь - якому підприємстві чи приватній присадибній ділянці, він убезпечить майно від руйнування, а людей від травм  чи й від смерті.

Основною функцією блискавкозахисту є забезпечення пожежобезпеки приміщення і зменшення ймовірності попадання потенціалу блискавки в покрівлю приміщення або в фасад.

Загалом система блискавкозахисту складається з приймача, струмовідводів і заземлювальних пристроїв. Головне призначення   приймачів – брати на себе удар  блискавки. Вони виконані у вигляді окремих вертикальних мачт, тросів, стержнів безпосередньо на будівлі, що закріплені на димоходах. Від мачти прокладаються декілька струмовідводів по фасаду, або поблизу водостічних труб, по яких заряд переходить в заземлюваний пристрій , який скидає його в товщу грунту, тим самим захищаючи будівлю і людей, що в ній знаходяться. Такий спосіб захисту буде довго і надійно працювати при умові збереження всіх норм на стадіях проектування, вибору матеріалів і монтажу обладнання.

Для створення хорошої системи блискавкозахисту потрібно попередньо розрахувати багато факторів. Зважаючи на те, що неможливо визначити, коли, де і за яких умов в будівлю вдарить блискавка, для розрахунків використовуються імовірнісні характеристики, такі як середньорічна тривалість грозових дощів і середньостатистична кількість уражень блискавками будівель і споруд. Виходячи з даних розрахунків обирається категорія захисту, під яку і проектується оптимальне технічне рішення. Крім того, потрібно брати до уваги самі параметри будівлі (розміщення, навколишній ландшафт, вогнестійкість).

Таким чином, грамотно спроектована і змонтована система блискавкозахисту дасть можливість уникнути проблем, що виникають в результаті ураження будівлі електричними розрядами блискавки, попередить можливий збиток і допоможе врятувати життя та здоров'я людей, що знаходяться під час грози в будівлі або ж біля неї.

Викладач навчального пункту НМЦ ЦЗ та БЖД Хмельницької області капітан служби цивільного захисту Н.В. Смалюк 

Наша адреса:

м. Хмельницький,

вул. Кам'янецька, 257/1

Контакти

(038-2) 61-91-71

E-mail:  nmc_km@i.ua

            kursikm@ukrpost.ua

      

Choose language:

Polskie
English
Lietuvos
Eesti
Latvijā
Русский
Český
Hrvatska
Magyar
Français
Deutsche
Italiano
Español
עברית
中國
日本人