Готуємося до змін завчасно. Вплив адміністративно – територіальної реформи на якісне функціонування Центру та його структурних підрозділів

Сьогодення доводить правдивість приказки про складність життя в часи реформ. Проведення адміністративно – територіальної реформи у кінцевому результаті призведе до збільшення кількості осіб,  що повинні проходити функціональне навчання у навчально-методичних центрах сфери цивільного захисту. А поки що  удосконалення системи територіальної організації влади – утворення об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ) змушує керівництво Центру неординарно вирішувати питання залучення слухачів.  Складність процесу    пояснюється  насамперед відсутністю визначеного механізму формування системи цивільного захисту громад. Так, Концепцією реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, яку затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України 1 квітня 2014 року за № 333-р, повноваженнями органів місцевого самоврядування базового рівня в галузі цивільного захисту визначено лише «гасіння пожеж». Така  ситуація означає неминуче скорочення кількості осіб, що повинні проходити у нас навчання.

 На низовому  рівні  нового адміністративного устрою також не передбачено надання послуг  у цій галузі структурними підрозділами територіальних  управліннь  ДСНС України. Можливо, це питання буде врегульовано Стратегією реформування системи ДСНС України,  схвалення якої урядом заплановане на жовтень поточного року.

 В області  функціонують  22 об'єднаних територіальних громади, і, на жаль, жодною не утворено підрозділ з питань цивільного захисту (не призначено відповідальну посадову особу). Протягом I півріччя пройшли у Центрі навчання   три посадові особи ОТГ, які пояснюють неутворення такого підрозділу відсутністю коштів та тим, що існуюча нормативна база не передбачає за це відповідальності.  Слід зазначити, що голова облдержадміністрації 26.11.2015 у своєму розпорядженні за № 588/2015-р  рекомендує головам об'єднаних територіальних громад «з метою виконання вимог статті 19 Кодексу цивільного захисту України щодо реалізації державної політики у сфері цивільного захисту передбачити утворення у громаді структурного підрозділу з питань цивільного захисту населення».  Можна уявити, наскільки складним був процес розробки проекту плану комплектування Центру на наступний рік в умовах одночасного функціонування органів місцевого самоврядування «старого і нового зразків». До переліку посадових осіб, які підлягають функціональному навчанню за державним замовленням в Центрі у наступному році, вперше буде включено голів (заступників голів), фахівців з питань цивільного захисту, сільських старост ОТГ, керівників цивільного захисту ОСББ.

Суттєві зміни буде  внесено в навчальний процесс на виконання наказу ДСНС  України від  19 лютого поточного року № 83 «Про затвердження організаційно-методичних вказівок з підготовки населення до дій  у надзвичайних ситуаціях». Ним визначено  завдання щодо розробки та за погодженням із керівниками структурних підрозділів з питань  цивільного захисту замовників на навчання затвердження робочих навчальних програм і програм постійно-діючих семінарів для кожної категорії осіб керівного складу та фахівців, які проходять  функціональне навчання, передбачивши в них:

для слухачів з числа керівників центральних органів виконавчої влади та їх заступників, керівників структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади тривалість навчання за робочими навчальними програмами  до 72 годин;

для слухачів з числа керівників місцевих органів виконавчої               влади, органів місцевого самоврядування та їх заступників, керівників структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади та органів   місцевого самоврядування тривалість навчання за робочими навчальними програмами до 45 годин;

для слухачів з числа керівників суб'єктів господарювання та їх заступників, залежно від чисельності працюючих та категорії за заходами цивільного захисту такого суб'єкта, тривалість навчання за робочими навчальними програмами до 27 годин;

з іншими категоріями осіб керівного складу та фахівцями проводити функціональне навчання за програмами постійно діючих семінарів тривалістю  до 18 годин.

Педагогічними працівниками вже опрацьовано робочі навчальні програми для зазначених категорій слухачів.

 Наразі на Обласних та м. Хмельницький курсах удосконалення керівних кадрів триває розробка пакета документів  з питань організації, планування та здійснення заходів цивільного захисту на замовлення керівництва Гвардійської сільської об'єднаної територіальної  громади. Опрацювання такого роду документів є справою непростою, тривалою, її можна назвати навіть новаторською через значні прогалини в законодавстві.

Пошуки нових форм співпраці з органами місцевого самоврядування  в умовах адміністративно-територіальної реформи тривають.

 

Викладач обласних та м. Хмельницький курсів удосконалення керівних  кадрів  Сергій Леус

Методичне забезпечення самостійної роботи слухачів

Самостійна робота слухачів є основною формою оволодіння навчальним матеріалом у виділений програмою підвищення кваліфікації та навчальною програмою постійно діючого семінару час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи слухача, регламентується навчальним планом програми підвищення кваліфікації і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу слухача, відведеного для вивчення навчального матеріалу робочої навчальної програми курсів підвищення кваліфікації цільового призначення у сфері цивільного захисту.

Зміст самостійної роботи слухача визначається програмою підвищення кваліфікації за конкретними завданнями, що розробляються для кожного заняття і забезпечуються методичними матеріалами, науковою та фаховою літературою, інформаційними джерелами та вказівками викладача.

Методичні матеріали для самостійної роботи слухачів повинні містити питання (завдання) для проведення самоконтролю.

Самостійна робота слухача над засвоєнням навчального матеріалу виконується у бібліотеці, навчально-методичному кабінеті, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторіях) під безпосереднім керівництвом викладача.

Навчальний матеріал, що визначений програмою підвищення кваліфікації для засвоєння слухачем у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд із навчальним матеріалом, що опрацьовувався під час проведення аудиторних занять (під керівництвом викладача).

Зміст, організаційні форми і методи навчання значною мірою визначаються використанням нових технологій навчання як засобом активізації пізнавальної діяльності слухача – розвитком самостійності, системного мислення і творчої активності.

Самостійна робота слухачів – цілеспрямована самостійна пізнавальна діяльність слухача, і завдання викладача полягає в тому, щоб активізувати і управляти цією діяльністю, створити для неї найсприятливіші умови за рахунок комплексу організаційно-педагогічних заходів.

Методичне забезпечення включає:

-         програми функціонального навчання;

-         навчальні плани;

-         навчальні, навчально-наочні, методичні посібники;

-         інструктивно-методичні матеріали до семінарських і практичних занять;

-         контрольні завдання до семінарських і практичних занять;

-         рекомендації з практики навчання населення безпеці життєдіяльності, діям у надзвичайних ситуаціях;

-         опорні конспекти, технологічні карти, курси лекцій;

-         методичні матеріали до відпрацювання слухачами тестових та індивідуальних завдань для перевірки рівня засвоєння ними знань тощо.

У період 2013 - 2015 років, педагогічні працівники Центру працювали над єдиною науково-методичною темою закладу: «Науково-методичне забезпечення самостійної роботи слухачів Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Хмельницької області в контексті прийняття Кодексу цивільного захисту України».

Метою розробки визначеної теми  було і залишається формування компетентності слухачів (знань, умінь та навичок), у тому числі в ході їх самостійної роботи.

У сучасних умовах важливим завданням колективу педагогічних працівників Центру є розробка і впровадження в навчальний процес ефективного організаційного та науково-методичного забезпечення самостійної роботи слухачів.

Життя підтверджує, що тільки ті знання, які слухач здобув самостійно, завдяки власному досвіду є найціннішими.

Педагогічним колективом Центру розроблено та запроваджено низку заходів з практичної реалізації самостійної роботи слухачів: проводиться вивчення та аналіз результатів проведення самостійної роботи слухачів; здійснюється аналіз нормативних документів з питань самостійної роботи слухачів у сфері цивільного захисту; вивчається науково-методична література з даної проблеми; проводяться різні форми обговорення основних етапів розвитку науково-методичної теми, обґрунтування її актуальності на методичних комісіях, педагогічній раді; розробляються контрольні завдання, реферати для самостійного опрацювання слухачами за категоріями фахівців у сфері цивільного захисту;  ретельно відпрацьовуються завдання підсумкового та поточного контролю за категоріями фахівців у сфері цивільного захисту, групові вправи та практичні семінарські заняття;  корегується перелік законодавчих та нормативно-правових документів у сфері цивільного захисту та навчальної літератури; здійснюється аналіз підсумкових тестувань за кожною категорією слухачів та визначається рівень відпрацювання індивідуальних завдань (рефератів); розроблені  методичні вказівки для самостійної роботи на кожну  категорію слухачів. На веб-сайті Центру запроваджено розділ «Самостійна підготовка слухачів», який систематично поновлюється навчально-методичними документами, матеріалами, рекомендаціями, вказівками для самостійної роботи слухачів та нормативно-правовими документами у сфері цивільного захисту.  Проводиться відпрацьовування та поширення в друкованому вигляді та на електронних носіях навчальних, методичних посібників, рекомендацій, вказівок, опорних конспектів, робочих технологічних карт, пам’яток з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності. Крім того, велика увага приділяється аналізу і узагальненню результатів науково-методичного забезпечення самостійної роботи слухачів, проведенню досліджень щодо результатів самостійного опанування слухачами навчальної програми за категоріями.

Такий комплексний підхід до забезпечення, методичного супроводу та моніторингу якості проведення самостійної підготовки слухачів дозволяє вчасно вносити корективи та підвищувати якість опанування й засвоєння ними знань з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності.   

 Педагогічні працівники: Юрій Мартинюк; Микола Венгер 

Групова вправа – панацея у формуванні професійної компетенції з питань цивільного захисту?! 

Цивілізаційні зміни, які відбуваються у світі, обумовлюють зростання значимості освіти в суспільному житті і долі людини. Добробут людини в інформаційному суспільстві залежить, перш за все, від науково-інформаційних технологій, а успіх наукових технологій залежить від інтелектуального потенціалу нації, від рівня розвитку особистості. Сьогодні, як ніколи раніше, прогресивність будь-якого суспільства визначається рівнем розвитку саме особистості. Цей же чинник є головним важелем подальшого прогресу. А розвиток особистості, у свою чергу, визначає освіта.

Значне зростання обсягів інформації і прискорення циклу її відновлення при обмеженому терміні навчання, розвиток інформаційно-комунікативних технологій вимагають інтенсифікації навчально-пізнавальної діяльності тих, хто навчається за рахунок упровадження сучасних педагогічних технологій.

У зв’язку з цим актуальними стають проблеми розробки:

-    нового змісту, методів і засобів навчання;

-    значного поглиблення теоретичної бази знань;

-    посилення прикладної спрямованості навчання;

-    удосконалення педагогічної майстерності викладачів;

- відповідного дидактичного і науково-методичного забезпечення навчального процесу та його психолого-педагогічного обґрунтування;

         -  розкриття творчого потенціалу тих, хто навчається, та викладачів у відповідності до їх нахилів, запитів і здібностей.

Особи керівного складу та фахівці органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, у перший рік призначення на посаду і періодично, один раз на три — п’ять років, зобов’язані проходити функціональне навчання (підвищення кваліфікації цільового призначення).

Функціональне навчання — це навчання осіб, які за класифікацією професій належать до керівників, професіоналів і фахівців, з метою набуття та систематичного оновлення спеціальних знань, умінь і навичок з питань цивільного захисту.

Отже, виходячи з вищезазначеного, виникає питання, яку ж систему організаційних і методичних заходів, спрямованих на формування у слухачів професійної компетентності з питань цивільного захисту, необхідно застосувати в навчальному процесі з функціонального навчання ?

Як відомо, навчальний процес із функціонального навчання на регіональному, місцевому та об'єктовому рівнях здійснюється  навчально-методичними центрами сфери цивільного захисту Форми організації функціонального навчання визначаються самими навчально-методичними центрами сфери цивільного захисту відповідно до програм функціонального навчання, індивідуальних планів слухачів та з урахуванням Положення про організацію навчального процесу з функціонального навчання.

До основних традиційних видів занять з функціонального навчання за програмами підвищення кваліфікації належать: лекції, практичні, семінарські, індивідуальні заняття та консультації.

Тож, який із наведених видів  занять найефективніший в досягненні основної мети функціонального навчання  і може містити у собі елементи сучасних педагогічних технологій ? Пропоную розглянути більш детально.

Лекція є системним та послідовним доведенням викладачем навчального матеріалу із застосуванням наочних та мультимедійних засобів навчання. Вона передує усім іншим формам організації навчального процесу з функціонального навчання та проводиться з метою актуалізації всього навчального матеріалу курсу, змістового модуля. На проведення лекцій передбачається не більше 1/5 обсягу навчального часу аудиторних занять.

Практичне заняття призначене для формування конкретних умінь та навичок на основі вирішення навчальних завдань і проводиться у формі групових вправ, організаційно-ділових ігор, варіантів ситуаційного аналізу, тренінгів тощо. Навчальні завдання за змістом повинні відповідати конкретним функціональним діям посадової особи з цивільного захисту.

Семінарське заняття є комплексною формою й завершальною ланкою у вивченні теоретичного матеріалу навчального модуля та складової програми, передбачених навчальним планом.

Індивідуальне заняття проводиться з певними категоріями осіб, які не мають можливості навчатися у складі групи без відриву від виробництва.

Консультація проводиться з метою надання допомоги слухачам у самостійному вивченні навчального матеріалу.

Особливої уваги,  на мій погляд, заслуговує така форма практичного заняття як групова вправа.

Групова вправа використовується під час вивчення регіональної складової програми підвищення кваліфікації цільового призначення керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, навчальних модулів з основ управління, організації та дій за надзвичайних ситуацій, підготовки та застосування сил цивільного захисту. Таке заняття має на меті прищеплення слухачам навичок з прогнозу та оцінки обстановки, розрахунку необхідних сил і засобів для проведення рятувальних та інших невідкладних дій, управління заходами з мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Групова вправа проводиться у навчальних аудиторіях з використанням макетів, карт, схем місцевості та обчислювальної техніки навчального кабінету інформаційних технологій.

Навчальні питання розглядаються шляхом доведення до слухачів змодельованої оперативної обстановки про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та надання можливості слухачам самостійно або у складі малих груп (штабів) проводити заходи з мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Отже, суть заняття полягає в тому, що всі слухачі об’єднані в навчальну групу, призначаються і виконують обов’язки за однією і тією самою службовою посадою в умовах утвореної керівником обстановки.

Пропоную розглянути варіант плану групової вправи:

Структура плану проведення заняття

(варіант)

                                                                        ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                                      Начальник НМЦ ЦЗ та БЖД

                                                                        Хмельницької області

                                                                        підполковник служби цивільного захисту

А.М. Мул

                                                                         “___” ___________ 20__ р.

 

ПЛАН

проведення заняття

Тема заняття: Особливості планування і проведення евакуаційних  заходів у разі аварії на Хмельницькій АЕС.

Мета заняття:

Навчальна:

1.   Для посадових осіб, які обіймають керівні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання отримати навички:

-          з організації збору інформації, аналізу та прогнозування можливого розвитку обстановки;

-          з організації роботи щодо прийняття рішення на проведення евакуаційних заходів;

 -   з організації роботи евакуаційних органів при виникненні аварії на АЕС.

2. Для професіоналів:

 -   забезпечити їх готовність до здійснення завдань планування та організації діяльності органів управління, сил цивільного захисту відповідних ланок в умовах проведення евакуаційних заходів.

 3. Для фахівців:

- забезпечити готовність до виконання конкретних завдань з підготовки та проведення евакуаційних заходів.

Розвиваюча:

-  розвиток пізнавальних інтересів слухачів щодо прийняття управлінських рішень з організації та проведення евакуаційних заходів у різних умовах обстановки, в розробці та оформленні розпорядчих, плануючих та веденні звітних документів;

- розвиток вміння аналізувати ситуацію, робити відповідні висновки та застосовувати отримані знання на практиці.

Виховна:

- виховання високих моральних якостей слухачів, зокрема національної гідності, патріотизму, гуманізму, толерантності;

- створення умов для засвоєння загальнолюдських цінностей та їх інтеріоризації у особистісні якості.

Вид заняття: практичне.

Форма заняття: групова вправа.

Дидактичне забезпечення:

1)    план проведення заняття;

2)    методична розробка;

3)    навчальна література;

4)    карти, схеми;

5)    мультимедійна презентація по темі;

Матеріально-технічне забезпечення:

1)    зошити або окремі аркуші паперу;

2)    Інтернет, комп’ютер;

3)    ручки або олівці.

Тривалість заняття: 90 хв.

Міжпредметні зв’язки:

Матеріал даної теми тісно пов’язаний із матеріалами тем профільної складової програми функціонального навчання.

Список використаних джерел:

1.      Кодекс цивільного захисту України.

2.      Постанова Кабінету Міністрів України від 9.01.2014 № 11 “Про затвердження Положення про Єдину державну систему цивільного захисту».

3.      Постанова Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

4.      Постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 409 „Про затвердження Типового положення про регіональну та місцеву комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій ” .

5.      Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2001 р. N 1567 “Про затвердження Плану реагування на НС державного рівня”.

6.      Наказ МВС України від 26.12.2014 № 1406  “Про затвердження Положення про штаб з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та Видів оперативно-технічної і звітної документації штабу з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій ”.

7.      Наказ МНС України від 6.09.2004 року № 44 “Методичні рекомендації щодо планування і порядку проведення евакуації населення (працівників) у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру”.

8.      Наказ МНС України від 27.07.2005 № 102“Про затвердження методичних рекомендацій з питань планування і організації транспортного забезпечення евакуаційних заходів у разі загрози або виникнення НС техногенного, природного характеру та в особливий період”.

9.      Розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 19.11.2014 № 445/2014-р. “Про організацію проведення евакуації населення та вивозу сільськогосподарських тварин із зони спостереження Хмельницької атомної електростанції у разі загрози виникнення або виникнення комунальної радіаційної аварії»”.

10.    Про розроблення комплекту документів для евакуаційних комісій об`єкту: Методичні рекомендації Головного управління МНС в Хмельницькій області затвердженого наказом від 30.03.2000 № 271/11-3.

11.    Про організацію евакуаційних заходів у районі, місті, сільській раді, об`єкті господарської діяльності на території Хмельницької області: Методичні рекомендації управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Хмельницької ОДА 2002 р.

12.    Організація евакуаційних заходів на об`єктах господарської діяльності: Методичний посібник. - Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Хмельницької області. 2004 р.

Перелік умінь та навичок:

У результаті засвоєння теми слухачі повинні:

знати:   

- послідовність дій керівників, органів управління та сил цивільного захисту на етапах прийняття рішень щодо організації та виконання евакуаційних заходів;

вміти:  

-          організовувати роботу органів управління щодо прогнозу та оцінки техногенної (природної), соціальної обстановки;

-          приймати рішення щодо виконання евакуаційних заходів в умовах загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій;

-          керувати роботою евакуаційних органів, корегувати та уточнювати прийняті рішення;

-          здійснювати заходи щодо оформлення, погодження та уточнення розроблених планів евакуації.

Структура заняття

1. Організаційно-вступна частина.

2. Актуалізація опорних знань слухачів (виявлення рівня обізнаності).

3. Постановка завдань заняття.

4. Викладання основних навчальних питань (методом розповіді та керованої дискусії, тестування та обговорення його результатів, практикуму тощо).

5. Оперативний контроль вивченого на занятті.

6. Закріплення теми заняття. Систематизація та узагальнення знань.

7. Підсумки заняття.

Хід заняття

Навчальні питання та розрахунок часу

 з/п

Навчальні питання

Час,

хв.

Метод проведення

І

Організаційна частина

3

 

ІІ

Основна частина

80

 

 

Актуалізація та корекція опорних знань слухачів

5

опитування

1

Приведення евакуаційних органів місцевої та об’єктових ланок територіальної підсистеми Єдиної Державної системи цивільного захисту у готовність до дій за призначенням в умовах виникнення комунальної радіаційної аварії на атомній електростанції

25

Самостійна робота слухачів,

заслуховування слухачів, обговорення.

2

Організація роботи евакуаційних органів місцевої та об’єктової ланок територіальної підсистеми Єдиної Державної системи цивільного захисту в умовах виникнення комунальної аварії на атомній електростанції

45

Самостійна робота слухачів,

заслуховування слухачів, обговорення.

 

Систематизація та узагальнення знань

5

опитування

ІІІ

Завершальна частина, висновки

2

розповідь

ІV

Відповіді на запитання

5

 

Організаційно-вступна частина.

1) привітання;

2) перевірка наявності слухачів;

3) організація готовності слухачів до заняття;

Основна частина. Актуалізація опорних знань слухачів (виявлення рівня обізнаності слухачів).

Аудиторії пропонується запитання, чи знають вони послідовність роботи керівних кадрів та органів управління на етапі прийняття управлінських рішень в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.

Викладач на основі аналізу відповідей слухачів визначає їх рівень знань та умінь.

Постановка завдань.

На занятті необхідно практично оцінити змодельовану у тактичному задумі ситуацію, зробити висновки з оцінки обстановки, прийняти рішення на проведення заходів з мінімізації можливих наслідків НС, організувати роботу органів управління та сил цивільного захисту, здійснити керівництво проведенням евакуаційних заходів шляхом розробки та доведення розпорядчих, плануючих документів до підлеглих.

       Слухачі у ході заняття повинні отримати практичні навички з визначених питань.

1.       Приведення евакуаційних органів місцевої та об’єктових ланок територіальної підсистеми Єдиної Державної системи цивільного захисту у готовність до дій за призначенням в умовах виникнення комунальної радіаційної аварії на атомній електростанції.

Методична рекомендація:Навчальне питання розглядається шляхом вручення слухачам оперативної  обстановки (ввідна № 1). У документі  доводиться інформація від оперативного чергового кризового центру ОДА про виникнення комунальної аварії на АЕС.

Слухачі самостійно або у складі малих груп (штабів) оцінюють оперативну обстановку на адміністративній території та суб’єкті господарювання, пов’язаній із виникненням аварії на АЕС.

Керівник групової вправи контролює дії тих, хто навчається та вносить корективи.  

Виходячи з прогнозу  можливих наслідків аварії на АЕС  необхідно:

1. Оголосити збір керівного складу ЦЗ, членів евакуаційної комісії.

2. Провести засідання евакуаційної комісій, керівного складу ЦЗ.

3. Оцінити обстановку та можливі наслідки за ввідною № 1.

4. Надати пропозиції щодо вжиття відповідних запобіжних заходів, у тому числі щодо організації моніторингу обстановки.

5. Оформити протокольне рішення засідання евакуаційної комісії.

6. Прийняти відповідне розпорядження на перевід органів управління і сил ЦЗ  до функціонування “у режим надзвичайної ситуації”.

7. Довести прийняте відповідне розпорядження на перевід органів управління і сил ЦЗ до функціонування “ у режим надзвичайної ситуації ” до виконавців встановленим сигналом, проконтролювати його виконання.

8. Подати проекти відповідних розпоряджень (наказів).

Варіант дій слухачів при відпрацюванні навчального питання:

- аналізують отриману інформацію та оцінюють обстановку за ввідною №1;

- віддають розпорядження на збір керівного складу ЦЗ та членів евакуаційної комісії ;

- передають розпорядження про доведення «сигналів» - інформації про виникнення аварії;

- готують документи евакуаційної комісії для проведення  засідання: списки контролю, порядок денний, проекти рішень, довідки тощо;

- приймають рішення на розгортання та приведення в готовність місцевих та об’єктових органів управління: евакуаційних комісій, збірних пунктів евакуації, проміжних пунктів евакуації та приймальних пунктів евакуації.

В  рішенні евакуаційної комісії  визначаються завдання:

1. Оголосити збір керівного складу ЦЗ  та  членів евакуаційних комісії підпорядкованих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання.

2. Провести засідання евакуаційних комісій керівного складу ЦЗ та оформити протокольне рішення.

3.   Підготувати проект розпорядження на приведення евакуаційних органів (збірних пунктів евакуації, проміжних пунктів евакуації та приймальних пунктів евакуації)  до функціонування “у режим надзвичайної ситуації».

Методична рекомендація: Послідовність і методи роботи слухачів при прийнятті рішень визначаються умовами обстановки, які повинні бути однакові для всіх. За результатами з`ясування завдань і оцінки обстановки приймаються  рішення. Керівник групової вправи постійно контролює дії тих, хто навчається, та вносить корективи.  

 Варіант наказу на переведення органів управління і сил ЦЗ у відповідний режим функціонування.

У наказі відображається:

- оперативна обстановка, яка склалась після аварії;

- порядок приведення органів управління та сил відповідних ланок територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ у режим надзвичайної ситуації;

- порядок проведення запобіжних заходів захисту населення, об'єктів виробничого і соціального призначення та довкілля від впливу радіаційного опромінення;

Методична рекомендація: Розгляд першого навчального питання завершується проведенням поточного контролю шляхом заслуховування слухачів з оцінки оперативної обстановки на адміністративній території, суб’єктах господарювання та прийняття відповідних рішень за ввідною №1.

Керівник групової вправи оцінює слухачів, вносить корективи, вказує на характерні недоліки.

 

2. Організація роботи евакуаційних органів місцевої та об’єктової ланок територіальної підсистеми Єдиної Державної системи цивільного захисту в умовах виникнення комунальної аварії на атомній електростанції.

Методична рекомендація: Керівник групової вправи доводить (вручає) слухачам уточнену інформацію про аварію на АЕС за  ввідною №2, розподіляє ролі між тими, хто навчається,  контролює їх дії та вносить корективи.

Надається час  слухачам для: - забезпечення приймання та передачу оперативної інформації (донесень про отримання сигналів, зміни обстановки, дій органів управління і сил цивільного захисту;

- оцінки оперативної обстановки відповідно до ввідної №2, прогнозу можливого її розвитку на підпорядкованих територіях, об’єктах господарювання;

- виконання рішення про розгортання та організацію діяльності евакуаційних органів управління.

Виходячи з наслідків погіршення обстановки у зв’язку з аварією на АЕС,  на підпорядкованих територіях необхідно:

1. Продовжити виконання  рішення щодо переводу органів управління і сил ЦЗ до функціонування “у режимі надзвичайної ситуації”, особливу увагу зосередити на організації роботи евакуаційних органів управління, забезпечення їх всім необхідним для ефективної діяльності.

2. Забезпечити приймання та передачу оперативної інформації (донесень про отримання сигналів, вихідної обстановки, дій органів управління і сил ЦЗ тощо.

3. Оцінити оперативну обстановку за наслідками змін радіаційної обстановки на підпорядкованих територіях за ввідною № 2.

4. Подати проекти відповідних розпоряджень (наказів) за ввідною № 2.

Варіант дій слухачів при відпрацюванні навчального питання:

1. Збір оперативної інформації (за даними ввідної № 2).

2. Оцінка оперативної обстановки відповідно до ввідної №2.

3. Прогноз можливого розвитку обстановки на підпорядкованих територіях, об’єктах господарювання.

4.  Організація роботи евакуаційних органів управління:

4.1 евакуаційних комісій.

4.2 збірних пунктів евакуації.

4.3 проміжних пунктів евакуації.

4.4 приймальних пунктів евакуації.

Оперативний контроль

(під час розгляду кожного навчального питання)

Проводиться усне вибіркове опитування слухачів:

1. Основні нормативні документи,  що регламентують порядок проведення евакуаційних заходів при виникненні надзвичайних ситуацій?

2. Які визначені види евакуації?

3. Мета проведення евакозаходів?

4. Підстави проведення евакозаходів?

5. Хто приймає рішення на проведення евакуації?

6. Основні завдання евакуаційних органів, їх типовий склад, документація яка ведеться на них?

7. Функціональні обов`язки особового складу евакуаційних органів?

Закріплення теми заняття

По кожному навчальному питанню,  після самостійного відпрацювання ввідних, слухачі доповідають свої рішення, після чого викладач аналізує оголошені рішення, організовує дискусію та обговорення. Після кожної доповіді, на основі аналізу, дискусії та обговорення приймається обґрунтований та виважений варіант рішення.

 

Систематизація та узагальнення знань слухачів.

Викликаються по одному слухачу (вибірково) із завданням відповісти на поставлені питання. Коригуються їх відповіді, якщо у них містяться помилки. Надається можливість для керованої дискусії, обговорення.

Підсумки заняття

Керівник заняття відповідає на запитання слухачів.

Коротко підбиваються підсумки заняття.

Доводяться завдання для самостійної роботи: записуються на дошці (або демонструються на слайді) завдання на самостійну роботу та доводиться, як краще і легше його виконати, якою літературою доцільно користуватися тощо.

___________________________    _____________        _______________

                                (посада)                                                                           (підпис)                                 (ініціали, прізвище)

«____» _______________ 20___ р.

Чи для всіх категорій посадових осіб, що підлягають підвищенню кваліфікації у сфері цивільного захисту,  доцільно застосовувати таку форму заняття? На мій погляд – так. Звичайно ж, враховуючи  при відпрацюванні навчальних питань повноваження певних категорій посадових осіб у сфері цивільного захисту. Групова вправа для будь-якої категорії посадових осіб обов’язково включає наступні питання: організації заходів щодо захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період у тісній взаємодії із спеціалізованими аварійно-рятувальними службами територіальних підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту.

Отже, характерною особливістю групової вправи є те, що кожен слухач має можливість на практиці, не виходячи з навчальної аудиторії, розкрити свої здібності як керівника у вмінні приймати управлінські рішення в кризових ситуаціях, організовувати виконання заходів цивільного захисту в умовах загрози виникнення та виникнення надзвичайних ситуацій, в розробці й оформленні документів з питань цивільного захисту на етапах запобігання, реагування та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Таким чином, групова вправа, безумовно, в поєднанні із іншими видами і формами занять, є  найефективнішою в досягненні основної мети - формуванні у слухачів професійної компетентності з питань цивільного захисту.

Викладач обласних та міста Хмельницький курсів удосконалення керівних кадрів ІІІ категорії  Навчально-методичного центу цивільного захисту та безпеки життєдіяльності  Хмельницької області    Ю.П. Мартинюк

Що таке радіація

Рекомендації щодо дій населення у надзвичайних ситуаціях

Правила поведінки громадян на воді

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ГРОМАДЯН НА ВОДІ

(витяг з Правил охорони життя людей на водних об'єктах України, затверджених наказом МНС України № 272 від 03.12.2001)

Громадянам, які відпочивають у місцях масового відпочинку, забороняється:

-    запливати за огороджувальні буї;

-   підпливати до моторних суден, вітрильників, веслових човнів та інших плавзасобів;

-   залізати на технічні та попереджувальні знаки, буї та інші предмети;

-   використовувати рятувальні засоби і спорядження не за призначенням;

-   стрибати в воду зі споруд, не пристосованих для цього і в місцях, де невідомі глибина та стан дна;

-  розпивати спиртні напої і купатись в нетверезому стані;

-  організовувати у воді ігри, пов'язані з пірнанням та захватом тих, хто купається;

-   забруднювати і засмічувати водойми та територію пляжів;

-  подавати обманні сигнали тривоги заради жарту;

-  залишати без нагляду малолітніх дітей;

-  використовувати для плавання автомобільні камери, надувні матраци, лежаки, дошки та ін.;

-  використовувати моторні, вітрильні, веслові човни, інші гребні і моторні плавзасоби, водні велосипеди, швидкісні моторні плавзасоби, водні мотоцикли в зонах пляжів, у громадських місцях купання за відсутності буйкового огородження пляжної зони і в межах цієї зони;

-  приводити з собою собак та інших тварин.

Забороняється купання в затоплених кар'єрах, каналах, озерах, пожежних водоймах, став­ках, морських акваторіях і інших водоймах, які не мають обладнаних пляжів сезонними ряту­вальними постами, не визначені місцевою держадміністрацією як місця масового відпочинку громадян біля води.

 

ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ НА ВОДІ

(витяг з Правил охорони життя людей на водних об'єктах України, затверджених наказом МНС України № 272 від 03.12.2001)

1.Безпека дітей на воді досягається правильним вибором і обладнанням місць купання, чіткою організацією купання, систематичним проведенням роз'яснювальної роботи серед насе­лення про правила поведінки на воді і дотримання попереджувальних заходів.

2.     У дитячих оздоровчих установах, розташованих на берегах водойм чи поблизу них, місце для купання вибирається, по змозі, біля похилого піщаного берега, не ближче як за 500 м від причалів, пристаней, гребель та інших гідротехнічних споруд. Швидкість течії не повинна пе­ревищувати 0,2 м/сек.

3.     На пляжах дитячих оздоровчих установ місця купання мають бути позначені поплавковою огорожею або парканом, ділянки пляжу, акваторії для купання та навчання плаванню дітей до 9 років повинні мати глибини не більше ніж до рівня грудей дитини, середньої на зріст у цій групі.

4.     Територія пляжу повинна бути обладнана, мати кабіни для переодягання, тіньові тенти, душові та інше обладнання.

5.     Дно акваторії, відведеної для купання дітей, повинно мати пологий нахил до глибини 1,5 м без ям, обривів і небезпечних предметів (підводного каміння, уламків паль, коріння, скла та ін.). Перед відкриттям табору і купального сезону дно акваторії повинно бути обстежено водо­лазами і очищене від сторонніх предметів, про що складається акт. Обстеження дна входить в обов'язки організації, якій належать пляж, місце купання.

6.     У місці купання не повинно бути виходу ґрунтових вод з низькою температурою, джерел забруднення води, вирів.

7.     Пляж дитячої оздоровчої установи повинен відповідати встановленим санітарним вимогам, бути впорядкованим, огородженим з боку суші. На відстані 3 метрів від зрізу води встановлю­ються щити з рятувальними кругами (з фалами) та плавучими кулями (з плавучими фалами).

8.     На території пляжу дитячої установи обладнуються стенди з матеріалами щодо попере­дження нещасних випадків на воді, вивішені «Правила купання», установлений стенд з дани­ми про температуру повітря і води, силу і напрям вітру.

9.     На території дитячої оздоровчої установи повинен бути медичний пункт.

10.     Кожний табір або інші дитячі заклади, що розміщені біля водойм, обов'язково повинні мати відомчий сезонний рятувальний пост, який виставляється тією організацією, у віданні якої знаходиться ця оздоровча установа.

11.     Відповідальність за безпеку дітей під час купання покладається на дорослого підготов­леного керівника групи дітей.

12.     Купання дітей дозволяється тільки групами не більше 12 осіб. За тими дітьми, які купа­ються, повинно вестись безперервне спостереження черговими вихователями та інструкторами.

13.     Купання дітей, які не вміють плавати, необхідно проводити окремо від інших дітей. Ку­пання таких дітей організовує і контролює керівник оздоровчого закладу.

14.        Перед початком купання дітей проводиться така підготовка пляжу:
перевірка дна акваторії пляжу;межі пляжу, відведеного для купання групи дітей, позначаються вздовж берегової лінії пра­порцями або віхами;на щитах вивішуються рятувальні круги, плавучі кінці з плавучими кулями та інший ряту­вальний інвентар.

15.     Після завершення цих заходів групи відводяться на свої ділянки купання, де кожна гру­па інструктується з правил поведінки на воді.

16.     Купання дітей за відсутності рятувальних постів заборонено.

17.     Дітям, які купаються, заборонено пірнати з перил, запливати за знаки лінії запливу, до­пускати безглузді витівки, подавати сигнали про необхідність допомоги заради жарту.

18.     Для навчання дітей плаванню на кожному дитячому пляжі обладнується навчальний пункт. Навчальний пункт огороджується сіткою або штахетником на суші і на воді. Навчальний пункт забезпечується плавальними дошками, підтримувальними поясами, електромегафоном. Територія і акваторія навчального пункту повинна забезпечувати проведення навчання плаван­ню на березі і у воді не менше 12 дітей. Навчальний пункт обладнується вивіскою, повинен ма­ти стенд з розкладом занять, навчальними плакатами з методики і техніки плавання, правилами поводження на воді.

19.     Під час купання дітей на території дитячого пляжу забороняється:

-    купання і присутність сторонніх осіб;

-    катання на човнах і катерах;

-    ігри і розваги на воді.

20.       Для купання дітей під час походів, прогулянок, екскурсій вибирається неглибоке місце
пологим дном, яке б не мало гострих каменів, водоростей, мулу. Обстеження місця провоиться дорослими, які вміють добре плавати і пірнати, добре знають прийоми рятування та надання першої медичної допомоги потерпілим на воді.

21.      Межі купання позначаються буйками, жердинами тощо.

22.      Купання проводиться під контролем дорослих при додержанні всіх заходів безпеки.

23.      Купання дітей, які не вміють плавати, під час походів забороняється.

24.       Після закінчення визначеного розпорядком часу для купання адміністрація дитячої установи зобов'язана виділяти патруль (відповідального чергового) для обходу берега водойми, а нести контроль кількості дітей в групах.

25.       Катання дітей на гребних човнах, катерах (моторних човнах) проводиться тільки під керівництвом дорослих. Діти і дорослі повинні бути одягнені в індивідуальні рятувальні засоби (жилет, пояс). До керування човном, катером допускаються особи, які мають свідоцтво на право керування плавзасобом.

     При катанні дітей на човнах забороняється:

-    перевантажувати човен (катер) понад установлену пасажиромісткість (вантажопідйомність);

-    користуватись човном дітям до 16 років без супроводу дорослих;

-    стрибати у воду і купатися з човна (катера);

-    сидіти на бортах, розгойдувати човен, переходити з місця на місце чи переходити (пересідати) на інший човен (катер).

Способи надання допомоги потопаючому

Енциклопедія виживання (Рекомендації щодо дій населення у надзвичайних ситуаціях)

Характеристика техногенної та природної небезпеки Хмельницької області

Наша адреса:

м. Хмельницький,

вул. Кам'янецька, 257/1

Контакти

(038-2) 61-91-71

E-mail:  nmc_km@i.ua

            kursikm@ukrpost.ua

      

Choose language:

Polskie
English
Lietuvos
Eesti
Latvijā
Русский
Český
Hrvatska
Magyar
Français
Deutsche
Italiano
Español
עברית
中國
日本人